Малоантонівське НВО "загальноосвітня школа І-ІІІ ст...
Понеділок, 10.12.2018, 11:40
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу
вітаємо [13]

Корисні посилання

Пошук

для душі

календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання ___________________________

Архів записів

ЗНО



Друзі сайту
 Маловільшанський НВК Материалы к любым урокам!в помощь учителям и ученикам Презентації для дітей
КОІПОПК
Старосалтівська ЗШ Сайт для підтримки вчителів інформатики

 
 
 

Сім помилок батьків у спілкуванні з дитиною

Будь-ласка, перегляньте

 Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?
   Чимало вчених у різний час обгрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх діте1

Поради педагогів

ПОРАДИ БАТЬКАМ, 
які хочуть допомогти своїм дітям у виконанні домашніх завдань.

завданняБатьки завжди намагаються допомогти своїм дітям в приготуванні уроків. Ця допомога варіюється від окремих коротких пояснень до повного виконання завдання замість дитини. У будь-якому випадку виникає маса проблем. У спробах впоратися з ними батьки використовують різні методи: підкуп, загрози, покарання, розмірковування. Мотиви дорослих цілком з'ясовні. Хіба можна знайти щось погане в природній батьківській заклопотаності? Проте дуже часто батьки тільки посилюють шкільні стреси своїх дітей.
Якщо взяти до уваги вимоги, що пред'являються в школі до виконання завдань, занепокоєння багатьох дітей відносно схвалення своїх дій з боку учителів і страх потерпіти невдачу перед класом, то стає ясно що школярі сподіваються спокійно відпочити удома. Проте цього не відбувається − батьки «стоять у них над душею» під час виконання домашніх завдань, не дозволяючи розслабитися. Це схоже на ситуацію, коли працююча людина, отримавши долю стресу на робочому місці повертається додому в таку ж напружену обстановку. Подумайте, скільки часу ви зможете витримати подібну ситуацію? Не досягнувши успіхів, багато батьків вирушають в школу в надії отримати поради від учителів з приводу того як допомогти своїм дітям в приготуванні уроків. Нижче приведений список прийомів, покликаних допомогти школярам в процесі виконання домашніх завдань, запобігти фрустрації, гніву і розчаруванню дорослих і дітей.

1. Виконання розпорядку дня.

урокиБагатьом дітям допомагає дотримання чіткого розпорядку дня. Для дітей занадто великий тягар відповідальності, якщо їм доводиться самостійно вирішувати, коли братися за виконання домашньої роботи. Дітям потрібно заздалегідь вирішити чи робити їм уроки відразу після приходу зі школи або, наприклад, після вечері. Проте, після того, як приблизний час виконання домашніх завдань визначено, треба дотримуватися розкладу настільки чітко, наскільки це можливо. Чітке виконання розпорядку дня допоможе впоратися з такою проблемою, як «вилов» дітей і «засаджування» їх за роботу. Через деякий час домашня робота стане просто природною частиною їх щоденного розкладу. Помітимо, що час відведений на її виконання, не повинен нічим уриватися. Телефонні дзвінки, телепередачі і усе інше може почекати, поки робота не буде завершена.
Увечері батькам слід обов'язково перевірити виконану домашню роботу. Багато дітей дуже хвилюються, боячись принести в школу завдання, виконані з помилками. Тому дуже важливо, щоб батьки регулярно перевіряли роботу. Таку поведінку дорослих породжує у дитини відчуття завершеності роботи, є ознакою доброзичливої уваги батьків, а також формує почуття безпеки і упевненості, що завдання виконані без помилок. Цю упевненість школяр принесе з собою в клас, тобто почуватиме себе спокійніше, коли стане виконувати класну роботу. Проте, якщо дитина не зрозуміла якийсь певний матеріал, то батькам треба повідомити про це учителеві.

уроки2. Розподіл завдань за ступенем складності.

Для деяких дітей є проблемою зробити вибір з якого завдання починати виконання домашньої роботи. Вони можуть дуже довго мучитися над її рішенням. Доцільно запропонувати їм розпочинати виконання завдань з найлегших. Таким чином у дітей виявляється виконаною більша кількість завдань і вправ, що породжує почуття задоволеності.

3. Батькам не слід сидіти поряд з дитиною увесь час, поки вона робить уроки.

урокиБагато батьків скажуть, що їх діти не уміють самостійно працювати і їм доводиться сидіти поряд з ними. Насправді це не так. Якщо діти бачать, що батьки готові постійно знаходитися поруч, то вони свідомо вирішують нічого не робити самостійно. Дехто просто перестає працювати, як тільки дорослий відходить. Часто такі несамостійні школярі не справляються з класною роботою та приносять недороблені завдання додому.
Якщо батьки вже опинилися в такій ситуації не слід негайно міняти порядок речей, що встановився. Потрібно рухатися поступово. Декілька днів підряд дорослим доцільно сідати якнайдалі від дитини, що виконує домашнє завдання. Поступово батькам слід збільшувати відстань між собою і школярем, поки він не стане працювати повністю самостійно.

4. Спочатку перевірити те, що виконано правильно.

урокиЯк правило, батьки в першу чергу звертають увагу на помилки своїх дітей. Дорослим варто узяти за правило відмічати, як добре школяр виконав ті завдання, які зроблені без помилок. А відносно завдань, в яких припустилася помилки, сказати дитині: «Я думаю, що якщо ти ще раз перевіриш цей приклад, то у тебе може вийти  інша відповідь». Це спонукає учня повернутися до завдання без відрази і почуття безсилля. Якщо дорослий розпочне перевірку домашнього завдання з розбору помилок, та ще і розсердиться, то дитина замість виправлення недоліків, переживатиме, що викликав незадоволення батьків.
Іноді доцільно перевіряти домашнє завдання по частинах, відразу після того як школяр вирішив завдання, виконав вправу. Для багатьох дітей важливо негайно отримати підтвердження, що усе зроблено без помилок або якнайшвидше виправити погрішності в роботі. Таким чином, дитина досить швидко може отримати зворотний зв'язок відносно ходу виконання уроків. У нього виникає бажання добре виконати наступне завдання. Якщо ж дитина почала щось робити неправильно, то вона має можливість одразу виявити і пояснити помилку. Це означає, що школяру не доведеться потім переробляти усе завдання цілком.

5. Не слід дозволяти учню сидіти за уроками увесь вечір безперервно.

урокиІноді батьки дозволяють дитині сидіти над домашнім завданням декілька годин підряд. Це цілком нормально, якщо школяр весь цей час дійсно працює і завдання насправді вимагає стільки часу на виконання. Проте, якщо дорослий бачить що за годину або дві дитина майже не просунулася в його виконанні, то потрібно припинити даремне заняття. У такому разі доцільно написати учителеві записку з поясненням або зустрітися з педагогом.
Які причини нездатності школяра впоратися із завданням вдома?

 

- Він міг просто не зрозуміти новий матеріал, і тому був не в змозі виконати домашнє завдання.
- Можливо, у дитини вже сформувалося почуття безпорадності. В цьому випадку, якщо вона довго сидітиме над завданням, велика вірогідність що воно буде виконано батьками.
- У дитини можуть бути серйозні проблеми з навчанням в цілому, наприклад, унаслідок несформованих необхідних навчальних умінь і навичок.
- Учень не в змозі впоратися з великим об'ємом завдання.

6. Допомога при заучуванні інформації з підручника.

Часто школярі не знають, на що їм потрібно звертати увагу в процесі читання навчального тексту. У більшості підручників у кінці кожного параграфа є питання. Батькам варто обговорити їх з дитиною до того, як він почне читати підручник. Використовуючи таку тактику школяр знатиме, на яку важливу інформацію потрібно звертати увагу. 
Деякі діти прагнуть запам'ятати абсолютно усе, що написано в підручнику. Тоді доцільно дати такій дитині олівець і попросити його відмітити слово або речення, що, на його думку є відповіддю на одне з питань. 
Розгляньте можливість запису глави з підручника на диктофон. Дослідження показують, що чим більше різних органів чуття використовується для отримання інформації, тим більше вірогідність засвоєння інформації.

поради7. Батькам варто звертати увагу на невербальні сигнали, які вони посилають своїм дітям в ході виконання домашнього завдання.

Батьки часто говорять, що ніколи не впадають в гнів і не кричать на своїх дітей, коли допомагають їм робити уроки. Проте спілкування відбувається не лише на вербальному рівні. Відомо, що невербальні способи передання інформації є не менш значимою частиною спілкування. Тому дуже багато сигналів, особливо негативних, може бути передано досить просто, навіть якщо батьки самі про це не підозрюють.
Гримаси, напруженість пози, зітхання підняті брови і інші прояви «мови тіла» − усе це є невербальними відповідями на промахи дітей. Якщо вони досить чуйні, то швидко приймуть ці сигнали. Це тільки додасть напруженість у ваші взаємини, пов'язані з домашньою роботою.

 

Поради батькам дошкільнят!             


 

П’ять  основних  правил,

якими  варто   керуватися   у   вихованні  дошкільнят

(з  досвіду  батьків  і  педагогів)

Менше  сварити    -   більше  хвалити!

Менше  карати      -   більше  любити!

Менше  вимог       -   більше  послідовності!

Менше  скарг        -   більше  життєлюбства!

Менше  погроз      -   більше  радості!

Правила покарання

1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.

2. Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо Ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі та нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок».

3. За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному - за кожен вчинок. «Салат» із покарань – це «страва» не для дитячої душі. Покарання - не за рахунок любові. Щоб не сталося! Не залишайте дитину без нагороди і любові, на які вона заслуговує.

4. Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням.

5. Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя спочатку.

6. Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви справедливі, дія покарання буде зворотною.

7. Дитина на повинна боятися покарання, вона має боятися не Вашого гніву, а Вашої гіркоти, Вашого засмучення.

Коли не можна карати і сварити

1. якщо дитина хвора;

2. якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;

3. якщо дитина їсть;

4. після сну;

5. перед сном;

6. під час гри;

7.  під час виконання завдання;

8. одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);

9. якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;

10. у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;

11. якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;

12. якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. В цьому стані гнів завжди не правий.

Коли не потрібно хвалити

1. Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.

2. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).

3. Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити.

4. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати.

Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день

Увага! Дуже важливо! Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…

 

Поради для батьків

 

 1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів. 
  2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає. 
  3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили. 
  4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця. 
  5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» 
 Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли 
дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу. 
  6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже. 
  7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно. 
  8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити. 
  9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин. 
  10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з 
похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо. 
  11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...». 
  12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини. 
  13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного. 
  14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. 
  15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків. 
  16. Учіть підлітка: 
  • цінувати дружбу, поважати суспільну думку; 
 • правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших; 
 • порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки. 
  17. Виховуйте: 
  • витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі. 
 • чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо. 
  18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу. 
  19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей. 
  20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок. 
  21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?» 
  22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!» 
  23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити. 
  24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших». 
  25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним».. 
  26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить. 
  27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний». 
  28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона 
провинилася. 
 Якою ви повинні відпускати дитину до школи 
  — Учень повинен приходити до школи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане. 
 — Учень повинен одягатися в чисту, охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.

 

                                                                                   Вплив засобів масової інформації на розвиток дитини <<Презентація>>

Прогноз погоди

Святкуємо
Розмаїття травневих свят!

Годинник

карта

Вітання
  • Вітаємо всіх
    хто святкує День народження у травні!

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Опитування
    Оцініть мій сайт
    Всього відповідей: 63

    Наша кнопка

    Скопіювати код
    CML Office


    Copyright MyCorp © 2018
    Всі новини освітнього порталу Педпреса